Замок Любарта

      Заснування міста Лучеська прийшлося на 1000 рік. Так стверджуть записи польського літописця Яна Длугоша. Ще одним свідком цих слів можуть служити залишки церкви Іоанна Богослова (XII ст.) домонгольського періоду. Князь Володимир Великий приєднав Волинь до Київської Русі і насамперед наказав звести фортецю для оборони. Не новина – часи були не спокійні, втім, коли вони такі були? Завдяки добротному укріпленню, у 1150 році Лучеськ витримав наступ московської армії Юрія Долгорукого. Облога утримувалась аж півтора місяця. Лучани зустріли “гостей” градом із каміння і отримали перемогу.

       У чорний для лучан 1261 рік фортецю довелося “ліквідувати” на вимогу татарського воєводи Бурундая. Позбавивши містян твердині, він передбачив заколоти з їхнього боку і змусив до покірності.
      Романтична і загадкова назва дісталася фортеці завдяки князю-реконструктору. Дивлячись в минуле із XXI ст. нам залишається тільки кожному обрати свій варіант – що ж стало головною передумовою виникнення мурованого замку. Чи це укріплення влади і статусу, чи інстинкт самозбереження, чи кохання...

      У XIV ст. на Волині залишилось усього два представники княжого роду. В одного з них – князя Андрія з Володимир-Волинського була дочка Агрипіна. Видали дівчину заміж за сьомого сина литовського князя Гвідеміна, Любарта. Молоді отримали Луцьк в якості приданого. Одружившись, молодий князь прийняв православну віру, отримав ім’я Димитрій. Він княжив 43 роки і вважається тим, хто започаткував замок у 1340-1383 роках.
      Збережені документи середини XVI ст. розповідають безцінну інформацію “...Іж напервей Велікій князь Люборт почал бил тії обадва замкі муроваті, а на нім князь Світрігайло доконивал”. Тож у Луцьку було два замки! Другим, про які свідчать документи був Окольний замок, де жили міщани. Сьогодні, відвідавши Луцьк, ви побачите вежу Чарторийських і фрагменти стін, які залишились від Окольного замку.

      Знову завдячуєм праці предків-архіваріусів. Свидригайло – ще один володар Луцького замку за 20 років князювання зробив його непереможним для ворогів. В XV ст. замок було облаштовано під використання вогнепальної зброї, нарощено мури і башти. За увесь період свого існування замок жодного разу не був захоплений ворожими військами!

       Безперечна безпека твердині подарувала замку унікальність. Він виконував функції адміністративно-політичного і судового центру Волині.
      Тут проживала і сім’я великого князя, староста, розміщувались гродський і земський суди, єпископія, відбувалися сейми волинської шляхти. Уявіть, сімсот років тому укладались шлюбні і лізінгові договори, працювали судові слідчі і виконавці, проводився аудит митних реєстрів, видавалися заробітні плати із квитанціями і під розпис. Першодрукар І. Федоров скористався канцелярією Луцького замку, коли приїхав друкувати Острозьку біблію, а Іван Виговський – майбутній гетьман України починав свою кар’єру у луцькому гродському суді після отримання освіти. Дізнатися подібні подробиці життя предків, насправді, неймовірно цікаво.

      Ще один відомий власник замку Любарта – князь Вітовт. Це з його ініціативи у замку у 1429 році відбувся з’їзд монархів Європи – одна з найцікавіших історичних подій не тільки України, можливо, і усієї Європи. Можливо, саме тоді народилася ідея об’єднання европейських держав задля співробітництва і процвітання.

      Гостей тоді прибуло втричі більше ніж мешканців самого міста! Але лучани більш, ніж достойно зустріли найвпливовіших представників тогочасної Європи. Нажаль, Вітовт не здобув своєї омріяної цілі тоді. Задокументована історична подія, супрводжується легендами, та й сама майже нею стала.

      А зараз середньовічні замкові укріплення чекають на вас. Вони складаються з трьох веж: В’зної, Владичої і Стирової, сполучених високими мурами з бойовими галереями. У вежах ви побачите цілковито автентичні інтер’єри замкової в’язниці, сторожки, арсеналу і інших експозицій. Закохані пари вибирають замок для романтичних побачень. І, звісно, це маст-хев не тільки для місцевих пар – весільні фотографії у замку Любарта. Щоб переміститися у часі в найщасливіший день свого кохання – на фотосесію сюди приїзджають не тільки з усієї України, але й з-за кордону.

      Та, навіть, якщо не брати до уваги романтичний настрій, який неодмінно у вас з’явиться в замку – погодьтесь, його варто побачити на власні очі. Абсолютної уваги заслуговує єдиний в Україні музей дзвонів. Також, обов’язково огляньте залишки церкви Іоана Богослова – ви побачите неймовірні фрески, яким вісімсот років.